AgriLab ПОСТ-РЕЛІЗ

2 ноября 2017 г.

5

Агроновости Интересно AgriLab ПОСТ-РЕЛІЗ

Управління глобальними ресурсами для безпеки майбутнього

З 22 по 25 жовтня у м.Тампа, (штат Флорида, США), проходив щорічний симпозіум провідних експертів та науковців аграрної сфери. Тема зустрічі – «Управління глобальними ресурсами задля безпеки майбутнього». Україну на цій події представляли фахівці компанії AgriLab.

Організатори симпозіуму – Американське агрономічне товариство, а також спілки сільськогосподарських культур і ґрунтознавців Америки. На заході зібралося близько 4000 вчених, освітян та практиків сільськогосподарського виробництва. Вони представили понад 3000 наукових анотацій, 1700 інноваційних досліджень та 80 розробок. Окрім презентацій та обговорень ключових питань аграрної сфери 2017 року, проводились тематичні тури на фермерські господарства Флориди, під час яких учасники заходу ознайомилися із сучасними практиками ведення агробізнесу та впровадження новітніх технологій.

Зміна клімату – топ-тема на міжнародному рівні

«Ключові питання цього масштабного міжнародного заходу зосереджені навколо тем глобальних змін клімату та управлінні ресурсами, а також створення стратегії ефективного розвитку сільського господарства з огляду на ті природно-кліматичні виклики, які сьогодні постають перед людством, — зауважив Ярослав Бойко, СЕО компанії AgriLab, представник Міжнародної організації з точного землеробства в Україні. Кліматичні наслідки для сільського господарства є результатом взаємодії змін клімату з вразливістю або позитивною віддачою систем управління природними і людськими ресурсами. На сесіях описували зміни клімату та пов’язані з ними екстремальні події (наприклад, теплові хвилі, посуха, екстремальні опади, вітрова ерозія, і т.д) на наземні екосистеми, і представляли адаптивні рішення (генетика, покривні культури, технології землеробства) або різні моделі для реалізації довгострокових стратегій адаптації та пом’якшення».

Розвиток точного землеробства

Окрім того, як зазначив Ярослав Бойко, ще однією важливою темою, яка обговорювалася на конференції, був розвиток сучасних інноваційних технологій, зокрема точного землеробства у країнах, що розвиваються, як важливого аспекту їх продовольчої безпеки: «В Україні хоч і повільно, але з’являються компанії, які починають системно впроваджувати точне землеробство. Удорожчання ресурсів змушує аграріїв замислитись про оптимізацію їх використання, а збільшення вартості оренди землі з часом суттєво прискорить процес впровадження точних технологій».

Разом з тим, у США технології точного землеробства вже стають загальноприйнятими правилами ведення агробізнесу.

Про це свідчать статистичні дані дослідження щодо розвитку точного землеробства у США за останні 10 років. Так за цей період використання інноваційних технологій відбору зразків ґрунту зросло від 40% до 78% — практично в 2 рази.

Ще більшу зацікавленість аграріїв вчені зафіксували щодо технологій картографування – якщо десятиліття тому їх використовували 35% аграріїв, то зараз 75%. Але найбільше серед виробників сільськогосподарської продукції зросла популярність супутникових технологій – з 15% у 2007 до 55% у 2017, тобто кількість фермерів, які користуються даними, отриманими із супутників, зросла більше ніж учетверо. Щодо визначення електропровідності ґрунту та застосування безпілотних літальних апаратів, то вчені відзначають, що ці технології почали користуватися значним інтересом у 2011 році. З цього часу і до 2017 року, їх популярність серед агровиробників зросла з 14% до 31%.

Також варто зауважити, що у США більшість виробників проводять аналіз ґрунту щороку. Тоді як в Україні досі є аграрії, які не проводять його взагалі. «Аналіз ґрунту, оцінка його якості та визначення потенціалу поля – один із ключових факторів ефективності всього агропідприємства, — зауважив Ярослав Бойко. Американські виробники регулярно його проводять, оскільки бачать його очевидний результат – оптимізацію ресурсів і підвищення рентабельності виробництва. Наша практика показує, що аналіз ґрунту дозволяє підвищити ефективність використання ресурсів на 30%, і навіть більше. Разом з тим багато українських аграріїв не аналізують ґрунт, бо хибно вважають це зайвою витратою, або ж мали прикрий досвід, коли отриманий з лабораторії протокол не відповідав дійсності, а рекомендації не працювали на результат. Адже для якісного аналізу потрібні сучасні високоточні технології, обладнання, методики, кваліфіковані фахівці. Але на сьогодні і фахівці у даному напряму в дефіциті і методики не вдосконалюються та й технічне забезпечення лабораторій у багатьох випадках не відповідає світовим стандартам. Під час конференції у Флориді ми обговорювали питання ефективності і якості аналізу ґрунту, його технічних та методологічних передумов із Рейом Вардом, засновником всесвітньовідомої лабораторії WARD, з якою AgriLab вже тривалий час надає якісний аналіз і агрономічну експертизу для Українських агровиробників. У результаті ми домовились про посилення співпраці задля того, щоб відкрити доступ до якісного аналізу ґрунту і інноваційних технологій досліджень якомога більшій кількості Українських аграріїв».

Агрономічні дослідження

Також під час конференції було представлено багато вузькогалузевих досліджень, практична реалізація яких необхідна для розвитку нових технологій, зокрема – точного землеробства. Наприклад, цікавий експеримент був проведений щодо використання активних і пасивних датчиків для визначення потреби в азотному живленні рослин.
До активних сенсорів (процес зйомки, обробки даних і калькуляції норми в он-лайн режимі) відносились: NIR (780nm), Red Edge (730 nm), Red ( 670 nm). До пасивних датчиків (пост-обробка даних, а після – створення карти внесення добрив) належали: NIR (790nm), Red Edge ( 735 nm), RED (660nm), Green (550nm), RGB. У результаті дослідження ефективності цих технологій для визначення потреби в азотному живленні рослин, науковці зробили висновок, що варіабельність отриманих даних по спектральній зйомці рослин значно більша в пасивних датчиків ніж в активних. При тому дані, отримані з пасивних датчиків, були занижені за показником індексу росту рослин, а відповідно потреба в азотному живленні була завищена.

Ще одна цікава доповідь була представлена на тему інгібіторів втрати азоту із аміачної селітри в ґрунті залежно від ґрунтово-вбирного комплексу та кислотності ґрунту.

Підсумком проведеного дослідження по внесенню аміачної селітри було те, що значення ґрунтово-вбирного комплексу було найбільш консолідованою зміною для прогнозу втрати азоту. Наступним показником за вагою впливу на втрату азоту вчені назвали рН ґрунту. А от тип ґрунту, на думку дослідників, не є меншим фактором від якого залежить втрата азоту.

Також результати експерименту показали, що втрата азоту при використанні добрив з інгібіторами NBPT + NPPT у середньому на 18% була меншою.

Кадрова проблема виходить за рамки університетів і держав

Однак тематика міжнародного симпозіуму у Флориді не обмежувалась лише питаннями агрономії та новітніх технологій. Під час заходу велика увага приділялась проблематиці кадрового забезпечення аграрного сектору. Адже дефіцит фахівців із агрономії, ґрунтознавства, агрохімії – це проблема, яку відчувають чи не всі країни світу. Організатори заходу запросили до Флориди студентів аграрних напрямків з різних навчальних закладів США. Тут їм було представлено нові освітні програми, гранти для проведення досліджень тощо.

«Сьогоднішні студенти — це ті , хто будуть впроваджувати інновації на виробництві завтра. У США в підготовку кадрів для сільськогосподарського сектору виділяються значні ресурси. Однак, не стоять осторонь навчального процесу виробничі компанії, — зазначив куратор українського освітнього агропроекту AgriStart. Досвід західних країн переконує: якісна аграрна освіта можлива лише за умов співпраці навчальних закладів та бізнесу. Адже поєднання наукової теорії, виробничої практики та наявність умов, передусім – матеріальних, для розвитку інноваційних ініціатив та сучасних технологій – це те, що дозволяє економікам розвинених країн рухатись вперед».

Міжнародне визнання українського вченого

Приємним моментом міжнародної конференції у Тампі (Флорида) стало те, що український вчений Петро Киверига, випускник Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП), а зараз — доцент факультету агрономії Університету штату Айови, деректор відділу аналітики Асоціації Соєвих Виробників штату Айови та експерт компанії AgriLab отримав найвище визнання від Американського товариства агрономії і став членом кафедри

«Біометричного і статистичного обчислення товариств». Підсумовуючи конференцію, він зауважив: «Моя точка зору від заходу цього року — це забагато хороших подій, та презентацій які проходили одночасно і в одному місці. Було проведено кілька симпозіумів та презентацій, присвячених використанню точних технологій в сільському господарстві, засобів дистанційного зондування та моделювання культурних рослин в управлінні родючості ґрунтів, підвищення ефективності та рентабельності фермерських господарств. Незважаючи на те, що використання технологій з часом у США зростає, багато фахівців з промисловості та університету обговорили шляхи кращого партнерства між фермерами, державними та приватними установами, щоб підвищити цінність цих технологій для вирішення виробничих та екологічних проблем. Деякі дискусії були спрямовані на вдосконалення процесу прийняття рішень за допомогою великої аналітики даних та різних приватних і комерційних баз даних, інструментів та платформ прийняття рішень».

Міжнародний симпозіум провідних експертів та науковців аграрної сфери, що проходив у місті Тампа з 22 по 25 жовтня, дав відповіді на багато теоретичних і практичних питань щодо управління ресурсами з огляду на глобальні світові зміни. Тепер – крок за виробниками.