Опубліковано:
УКАБ звернувся до профільних комітетів Верховної Ради України з проханням підтримати в другому читанні законопроєкт №9266 “Про електронні аграрні розписки”, котрий 13.07.2023 року вже було прийнято у першому читанні. Модернізація аграрних розписок має стати дієвим інструментом залучення фінансових ресурсів в агросектор.
Як йдеться у зверненні, поява цього законопроєкту пов’язана з тим, що хоч сільське господарство продовжує бути рушієм економіки України, однак одним із стримуючих факторів для повної реалізації аграрного потенціалу є відсутність фінансових ресурсів, зокрема, доступних кредитів.
Водночас, електронні аграрні розписки дозволять спростити доступ до фінансових та товарних ресурсів сільськогосподарських товаровиробників. Цей інструмент надасть можливість використовувати переваги ринків капіталу, депозитарної системи України, забезпечити залучення коштів у сільське господарство з іноземних ринків.
“Аграрна розписка є відносно новим, проте дієвим фінансовим інструментом, пристосованим до потреб сільськогосподарських виробників для залучення сезонного фінансування у господарство. Механізм укладення аграрних розписок працює в Україні з 2015 року й в результаті набутого досвіду застосування аграрних розписок виникла потреба в законодавчому вдосконаленні інструменту для розширення його потенціалу, що саме і передбачено законопроєктом №9266”, – наголошується у зверненні.
Запропоновані законодавчі зміни посилять баланс інтересів сторін за аграрними розписками та сформують агровиробникам кращі умови доступу до фінансування шляхом:
1. Діджиталізації та автоматизації аграрних фінансів, що забезпечує простоту та зрозумілість процесів видачі та виконання зобов’язання за електронними аграрними розписками;
2. Використання аграрних розписок у інших секторах економіки, що дозволить надавати в заставу майбутній урожай і аграрну продукцію, прив’язану до конкретних земельних ділянок.
Крім цього, модернізація аграрних розписок є особливо актуальною з огляду на очікуване зростання попиту з боку виробників на зовнішнє фінансування через збитки завдані війною, яку розв’язала рф проти України.
З огляду на вищезазначене, “Український клуб аграрного бізнесу” наполягає на прийнятті законопроєкту №9266 у другому читанні до кінця 2023 року задля того, щоб наступного сезону аграрні компанії мали змогу користуватися зазначеним механізмом.
Раніше представники Всеукраїнської Аграрної Ради зазначали, що законодавчі зміни у сфері фінансування аграріїв мають бути на повістці денній парламентарів. Зокрема, поправки до закону про аграрні розписки дати можливість аграріям залучити кошти в роботу, виростити продукцію, реалізувати її та сплатити кредити, відсотки за ними і залучити для держави валютну виручку.
Користувачі меліорованих земель зможуть отримати дотації.
Уряд прийняв постанову «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, які використовують меліоровані землі, та організаціям водокористувачів» № 1110. Документ підготовлено Мінагро.
Згідно з постановою, бюджетні дотації надаватимуться товаровиробникам для реконструкції існуючих та/або будівництва нових меліоративних систем з використанням зрошення дощуванням або краплинного зрошення, а також організаціям водокористувачів для відновлення насосних станцій.
Бюджетна дотація товаровиробникам надаватиметься на проведення робіт з реконструкції існуючих та/або будівництва нових систем, за введені в експлуатацію меліоративні системи, зокрема з використанням зрошення дощуванням або краплинного зрошення (трубопроводи, гідротехнічні споруди тощо); придбання техніки та обладнання (дощувальна техніка, насосне обладнання та запчастини до них) або краплинного зрошення вітчизняного виробництва.
Кошти надаватимуться товаровиробникам на безповоротній основі:
– у розмірі до 25 % вартості витрат (без урахування податку на додану вартість), здійснених відповідно до проектної документації, але не більш як 13 250 грн на 1 га оброблюваних угідь для зрошення дощуванням без урахування вартості поливної техніки і обладнання для поливу;
– 25 300 грн на 1 га оброблюваних угідь для зрошення дощуванням з урахуванням вартості поливної техніки та насосного обладнання;
– 24 500 грн на 1 га оброблюваних угідь для краплинного зрошення з урахуванням вартості обладнання для краплинного зрошення та насосного обладнання вітчизняного виробництва.
Організаціям водокористувачів бюджетна дотація надаватиметься для відновлення, реконструкції, модернізації, капітального ремонту насосних станцій, які введені в експлуатацію після відповідних робіт (зокрема заміна та ремонт насосно-силового обладнання, здійснення заходів з енергоефективності). Дотація надаватиметься на безповоротній основі у розмірі до 50 % вартості витрат (без урахування податку на додану вартість), здійснених відповідно до проектної документації.
Для отримання бюджетної дотації документи необхідно подати до Мінагрополітики до 20 листопада поточного року включно.
Мінагрополітики затверджує до 15 грудня поточного року розподіл бюджетних коштів між товаровиробниками та організаціями водокористувачів пропорційно нарахованим сумам бюджетної дотації.
Нагадаємо, що за офіційними статистичними даними станом на 2021 рік в Україні нараховувалося 5,48 млн. га меліорованих земель, з них 2,17 млн. га зрошуваних і 3,3 млн. га осушуваних. У 2021 році фактично поливалось лише 525,0 тис. га сільськогосподарських угідь, у 2022 році – 296 тис. га, а у 2023 році менше 100 тис. га сільськогосподарських угідь.
УЗА осуджує свавільну затримку суден місцевою владою.
Українська зернова асоціація занепокоєна повідомленнями учасників ринку зерна про необґрунтовану затримку завантажених зерном суден для експорту в портах Великої Одеси. Така затримка суден в портах завдає колосальних збитків українським аграріям та Державному бюджету країни.
Кожен день затримки завантажених зерном суден в портах призводить до збитків на рівні $1-1,5 на тонні продукції на день. Якщо взяти для прикладу судно Handysize тоннажністю 50 000 т, то втрати для експортера через затримку судна в порту коштують $50-75 тис. на день, які експортер вимушений виплачувати судновласнику. Окрім того, зростають витрати на страхування таких суден через перебування в українських портах.
УЗА переконана, що в умовах, коли експорт зерна та агропродукції забезпечує левову частку власних валютних надходжень країни та забезпечує значну частину збору податків до Державного бюджету, які власне Україна може витрачати на військові потреби, необґрунтована затримка суден в портах є злочином, який завдає збитків не тільки українським аграріям, але й державному бюджету, а відтак зменшує кошти на військові видатки.
Такі затримки суден в портах жодним чином не пов’язані з погодними умовами чи навігацією. УЗА закликає уряд втрутитись в ситуацію, спричинену посадовцями на регіональному рівні, припинити свавільну затримку суден та якнайшвидше розблокувати зерновий експорт.
Раніше очільник Одеської обласної державної (військової) адміністрації Олег Кіпер стверджував, що 30-40% підприємств-експортерів зерна працюють “в тіні”.
“Нагадую, що надалі завантаження суден відбуватиметься виключно за умови проведення попереднього аналізу законності походження зерна. Усі митні декларації мають бути зареєстровані до завантаження експортного товару”, – наголошував голова Одеської ОВА.
Сезон-2024: олійні культури знову потіснять зернові.
Тенденція збільшення площ під олійними культурами за рахунок скорочення посівів зернових, найімовірніше, збережеться в Україні і в 2024 р. Таке припущення в ефірі телемарафону озвучив перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький.
«Якщо говорити про культури, які займають мільйони гектарів, то бачимо, що тенденція до зменшення площ зернових та, відповідно, зростання площ олійних культур зберігається. Та, ймовірно, буде актуальною і наступного року», — сказав посадовець.
Крім того, він нагадав, що поточному сезоні в Україні зросли посівні площі під гречкою та цукровими буряками 15%, та мається достатньо посівів гороху та вівса.
Раніше, Мінагрополітики по результатам опитування сільгоспвиробників зазначало, що переважна більшість аграріїв не планує суттєво змінювати посівні площі під озимими культурами в порівнянні з минулим сезоном.
Але структура озимих культур може зазнати змін. Зокрема, підприємства скоротять частку пшениці та ячменю, але збільшать площі під озимий ріпак. Посіви під ним можуть зрости майже на 40% до рекордних 1,9 млн га.