Опубліковано:
Все більше лунає заяв від представників 5-ти сусідніх країн ЄС про те, що заборона на імпорт української агропродукції буде пролонговано після 15 вересня. Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради проаналізував можливі кроки України на сторінках Weukraine.
На думку експерта, виходи з ситуації є і вже давно озвучені.
- Фінансування. Одним зі шляхів розв’язання проблеми може стати компенсація додаткових транспортних витрат. Це б дало змогу вивозити збіжжя у віддалені від нас порти Європи, які наразі є недовантаженими.
- Дипломатія. Також існують суто дипломатичні важелі впливу. Наприклад, потрібно підняти перед Європейською Комісією питання про забезпечення безперешкодного транзиту українського експорту територією держав-членів ЄС, як це передбачено ініціативою “Шляхи солідарності”. Та нагадати про те, що Єврокомісія не мала наміру продовжити ембарго після 15 вересня.
- Почекати. Економічних передумов для заборони імпорту Українських агротоварів немає. Здешевлення продукції в цих країнах не відбулося. Це доказують обчислення експертів Київської школи економіки. Вони, спираючись на дані Євростату, показали, що різниця між цінами у Польщі та в інших країнах ЄС залишилися тим ж, що й до війни.
Тож обмеження є політичними. За дивним збігом обставин, восени цього року в низці заявлених країн ЄС мають відбутись вибори. Політичні сили, намагаючись отримати додаткові голоси виборців, шкодять й Україні, й економіці ЄС. Наприклад, у Польщі вже лунають заяви, що до вже заборонених агротоварів, потрібно додати малину та мед. Є великі сподівання, що після виборів ситуація може змінитись.
- Дзеркальні дії. Ще до запровадження ембарго у Польщі групи мітингарів почали перекривати кордон з Україною. А для обмеження транзиту вводились додаткові перевірки та вимоги до української агропродукції. Але в цю гру можна грати вдвох. Держпродспоживслужба може посилити контроль за показниками якості та безпечності агропродовольчої продукції, що імпортується до України з окремих держав-членів ЄС. Вважаю, що й зі страйками українські аграрії не забаряться.
- Міжнародні суди. Ситуацію, що склалась можна вирішити й у міжнародних судах. Заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка, в інтерв’ю Politico заявив, що Україна може подати позов до Світової організації торгівлі (СОТ), проти 5 країн-членів ЄС, якщо ті не скасують обмеження на експорт української агропродукції після 15 вересня.
Раніше повідомлялося, що єврокомісар із питань сільського господарства Януш Войцеховський запропонує продовжити дію тимчасової заборони на експорт українського зерна до п’яти країн ЄС з одночасним збільшенням транзитних можливостей «коридорів солідарності».
Посадовець зауважив, що після початку російського вторгнення та блокади чорноморських портів через «коридори солідарності» на кордонах між ЄС і Україною було перевезено 44,4 мільйона тонн зерна. В період до травня поточного року, до введення тимчасових захисних заходів для Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії, обсяг такого експорту становив у середньому 2,9 млн т на місяць. Після заборони експорту з травня по липень, цим маршрутом вдалося перевезти 9,6 млн т зерна, – в середньому, 3,2 млн т на місяць.За рахунок розвитку «коридорів солідарності» ЄС, зокрема, підтримки транзиту через Дунайський транспортний коридор, а також за допомогою альтернативних шляхів через порти Балтійського та Адріатичного морів, уже до кінця поточного року транзитні спроможності для українського зерна можливо збільшити до 4,7 млн т на місяць.